узаконювання

[uzɑkonjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “узаконювати” — надання чинності, законної сили чомусь, офіційне визнання чогось законним; легалізація.

  2. Процес або результат введення чогось у правове поле, закріплення в законодавстві; кодифікація певних норм або правил.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. узаконювання, р. узаконювання, д. узаконюванню, з. узаконювання, о. узаконюванням, м. узаконюванні, к. узаконювання

Більше записів