1. Процес або результат встановлення загальних властивостей, закономірностей або понять на основі аналізу окремих фактів, явищ або предметів; підведення під загальне правило.
2. (У логіці) Логічний прийом мислення, що полягає в переході від одиничного, конкретного знання до загального, від менш загального поняття до більш загального.
3. (У науці) Теоретичне положення, що відображає сутнісні, загальні зв’язки та властивості досліджуваних об’єктів або явищ; висновок, що має загальний характер.