уєднання

[ujɛdnɑnnjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Історичний термін, що позначає процес об’єднання українських земель у єдину національну державу, зокрема в контексті Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки 22 січня 1919 року.

  2. Політична концепція або ідея, спрямована на консолідацію та об’єднання українського народу, його територій, духовних і культурних сил.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. уєднання, р. уєднання, д. уєднанню, з. уєднання, о. уєднанням, м. уєднанні, к. уєднання

Більше записів