уява

[ujɑʋɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Психічна здатність людини створювати образи, уявлення, ідеї на основі попереднього досвіду та мислити ними; творча сила думки, що дозволяє комбінувати елементи реальності в нові цілісності.

  2. Здатність до творчого мислення, фантазування; вигадливість.

  3. Те, що уявляється, витвір такої психічної діяльності; уявлення, образ, мрія.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. уява, р. уяви, д. уяві, з. уяву, о. уявою, м. уяві, к. уяво

Більше записів