1. Підкоряти, підпорядковувати собі когось, робити залежним, позбавляти волі; поневолювати.
2. (переносно) Підкоряти своєму впливу, своїй волі; захоплювати, підкоряти (про почуття, думки тощо).
Словник Української
Буква
1. Підкоряти, підпорядковувати собі когось, робити залежним, позбавляти волі; поневолювати.
2. (переносно) Підкоряти своєму впливу, своїй волі; захоплювати, підкоряти (про почуття, думки тощо).