увірчений

[uʋirt͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:У

Значення

  1. Який має властивість увірки (увірки — діалектне слово, що означає “в’язкість, клейкість, липкість”), тобто в’язкий, клейкий, липкий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. увірчений, р. увірченого, д. увірченому, з. увірченого, о. увірченим, м. увірченім

Більше записів