Значення
-
Стан, коли щось (пристрій, система, механізм) приведено в дію, активовано; факт увімкнення.
-
(Перен.) Психологічний та емоційний стан повної присутності, залучення, концентрації уваги та енергії на певній діяльності, процесі чи взаємодії.
-
(Соціол., упр.) Активна, свідома та цілеспрямована участь людини в житті організації, спільноти чи суспільства, що характеризується відчуттям власної значущості та відповідальності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. увімкненість, р. увімкненості, д. увімкненості, з. увімкненість, о. увімкненістю, м. увімкненості, к. увімкненосте