Значення
-
Увіднотоновість — у музиці: властивість звуків, інтервалів або акордів, що дозволяє їх сприймати як стабільні, стійкі, що не потребують подальшого гармонійного розв’язання.
-
Увіднотоновість — у лінгвістиці: належність мовного елемента (звука, складу, слова) до певного тону або тонального контуру в тональних мовах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. увіднотоновість, р. увіднотоновості, д. увіднотоновості, з. увіднотоновість, о. увіднотоновістю, м. увіднотоновості, к. увіднотоновосте