увічнювання

[uʋit͡ʃnjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “увічнювати“: надання чому-небудь вічного, невмирущого існування, слави; збереження в пам’яті наступних поколінь.

  2. Результат такої дії; те, що увічнено (пам’ятник, твір мистецтва, літературний твір тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. увічнювання, р. увічнювання, д. увічнюванню, з. увічнювання, о. увічнюванням, м. увічнюванні, к. увічнювання

Більше записів