Значення
-
Абстрактний іменник, що означає властивість бути уважним, здатність або навичка зосереджено та неухильно сприймати щось, приділяти чомусь пильну увагу.
-
(рідше) Якість уважної, доброзичливої та чемної поведінки по відношенню до інших людей; вияв турботи, ввічливості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. уважливість, р. уважливості, д. уважливості, з. уважливість, о. уважливістю, м. уважливості, к. уважливосте