Значення
-
(техн.) Про оброблену поверхню металу або іншого матеріалу: такий, що пройшов процес вальцювання, тобто оброблений обтисканням або прокочуванням між валками для надання певної форми, зменшення товщини, підвищення міцності або отримання гладкості.
-
(спец.) Про деталь, заготовку: виготовлений або сформований за допомогою вальцювання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. увальцьований, р. увальцьованого, д. увальцьованому, з. увальцьованого, о. увальцьованим, м. увальцьованім, к. увальцьований