утирач

[utɪrɑt͡ʃ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Текстильний виріб (переважно рушник або серветка), призначений для витирання обличчя, рук або посуду після миття.

  2. (Заст., діал.) Рушник, хустка або інший шматок тканини, яким витирають щось; те саме, що утиральник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. утирач, р. утирача, д. утирачеві, з. утирач, о. утирачем, м. утирачеві, к. утирачу

Більше записів