Стан спокою, затишшя або вгамування після періоду хвилювання, бурі, метушні чи неспокою.
утихомиреність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Стан спокою, затишшя або вгамування після періоду хвилювання, бурі, метушні чи неспокою.
Відсутні