утятий
[utjɑtɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Який має утяту форму, зрізаний під кутом, скошений (про край, кромку, поверхню чогось).
-
У ботаніці: з листковою пластинкою, що має клиноподібну основу з гострими кутами між нею та черешком (про листок).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. утятий, р. утятого, д. утятому, з. утятого, о. утятим, м. утятім