Значення
-
Втрачати силу, інтенсивність, поступово припинятися (про явище, процес, стан); стихати, затихати.
-
Ставати менш сильним, гострим, болючим (про фізичний біль або почуття).
-
Розм. Заспокоюватися, переставати хвилюватися, тривожитися.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. утухата, р. утухати, д. утухаті, з. утухату, о. утухатою, м. утухаті, к. утухато