уцілілий

[ut͡sililɪj] Прикметник

Буква:У

Значення

  1. Який залишився живим, неушкодженим або зберігся після руйнування, катастрофи, небезпеки тощо.

  2. Який зберігся, дійшов до нашого часу з минулих епох (про предмети, споруди, документи тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. уцілілий, р. уцілілого, д. уцілілому, з. уцілілого, о. уцілілим, м. уцілілім

Більше записів