утрушений
[utruʃɛnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
(про людину) такий, що перебуває в стані збентеження, ніяковості або замішання; збентежений, знічений.
-
(про вираз обличчя, погляд тощо) що виражає збентеження, ніяковість або замішання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. утрушений, р. утрушеного, д. утрушеному, з. утрушеного, о. утрушеним, м. утрушенім