Значення
-
Дія за значенням дієслова “утотожнювати”; встановлення тотожності, повної відповідності між кимось або чимось, сприйняття однієї особи чи явища як іншої.
-
(У психології) Механізм психологічного захисту або несвідоме наслідування, при якому людина частково або повністю переносить на себе якості, риси, почуття чи моделі поведінки іншої особи чи групи.
-
(У філософії, логіці) Встановлення тотожності, логічної рівності між поняттями, об’єктами чи судженнями; розглядання їх як однакових за певною ознакою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. утотожнення, р. утотожнення, д. утотожненню, з. утотожнення, о. утотожненням, м. утотожненні, к. утотожнення