утомлюваність

Властивість за значенням прикметника “утомлюваний”; здатність швидко втрачати сили, енергію, схильність до втоми.

У медицині та психології — стан організму, що характеризується підвищеною втомлюваністю, швидким настанням втоми при фізичному або розумовому навантаженні, часто як симптом різних захворювань.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |