уточений

[utot͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:У

Значення

  1. Такий, що був уточнений, тобто зроблений більш точним, визначеним, детальним або зрозумілим; виправлений, доповнений, усунені неточності.

  2. (У граматиці) Про член речення, який уточнює, конкретизує зміст іншого члена речення, зазвичай виражений однорідними членами, оберненими звертаннями або обставинами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. уточений, р. уточеного, д. уточеному, з. уточеного, о. уточеним, м. уточенім

Більше записів