1. Який має загострений кінець, спрямований угору або вперед; закінчений вістрям.
2. Розм. Який уперто дивиться кудись, не відриваючи погляду; втупившись.
уткнутий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови