утікачів

Родовий відмінок множини іменника “утікачі” — осіб, які втекли або були змушені тікати з місця свого постійного проживання через загрозу життю, переслідування, війну, стихійне лихо тощо; біженців.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |