утікачів

[utikɑt͡ʃiʋ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Родовий відмінок множини іменника “утікачі” — осіб, які втекли або були змушені тікати з місця свого постійного проживання через загрозу життю, переслідування, війну, стихійне лихо тощо; біженців.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. утікачі, р. утікачів, д. утікачам, з. утікачів, о. утікачами, м. утікачах, к. утікачі

Більше записів