утаєний

[utɑjɛnɪj] Прикметник

Буква:У

Значення

  1. Прикметник, утворений від дієслова “утаїти” — той, що навмисно прихований від інших, затаєний, збережений у секреті.

  2. У контексті власної назви або терміна (наприклад, “Утаєний сад”, “Утаєний скарб”) — такий, що має властивість бути схованим, потаємним, недоступним для загального огляду чи знання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. утаєний, р. утаєного, д. утаєному, з. утаєного, о. утаєним, м. утаєнім

Більше записів