усипальниця

Усипальниця — приміщення або споруда (часто підземна), призначена для поховання та зберігання останків померлих, зазвичай представників однієї родини, роду або видатних осіб; склеп, гробниця.

Усипальниця — переносно: місце, де зосереджено щось у великій кількості, занедбане або поховане (наприклад, про архів, сховище старих документів).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |