Жінка, яка усиновила або удочерила дитину, набувши щодо неї прав та обов’язків батьків.
усиновителька
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Жінка, яка усиновила або удочерила дитину, набувши щодо неї прав та обов’язків батьків.
Відсутні