усувач

[usuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Той, хто усуває (ліквідує, знищує) когось або щось; винищувач.

  2. Технічний пристрій, засіб або речовина, призначені для видалення, знешкодження чи ліквідації чогось (наприклад, забруднень, перешкод, дефектів).

  3. (У техніці) Деталь або вузол механізму, що забезпечує виведення, зняття або відведення чогось (наприклад, усувач стружки).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. усувач, р. усувача, д. усувачеві, з. усувач, о. усувачем, м. усувачеві, к. усувачу

Більше записів