устояний
[ustojɑnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Який став стійким, міцним, непохитним; затверджений, закріплений.
-
Який став звичним, постійним, традиційним; загальновизнаний, усталений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. устояний, р. устояного, д. устояному, з. устояного, о. устояним, м. устоянім