1. Властивість або стан бути уставним, тобто закріпленим у статуті, установі чи іншому нормативному документі; відповідність статуту, установчим принципам.
2. У конституційному праві: принцип, за яким державна влада здійснюється на основі та в межах, визначених конституцією (основним законом) та законами; конституційна законність.