уставлений
[ustɑʋlɛnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Який має статут, заснований на певних правилах або положеннях; організований згідно з офіційним статутом.
-
(У контексті історичних установ) Офіційно заснований, закріплений законом або вищим наказом (про установу, посаду тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. уставлений, р. уставленого, д. уставленому, з. уставленого, о. уставленим, м. уставленім