устаткованість

[ustɑtkoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Устаткованість — властивість за значенням дієслова «устаткувати»; стан, коли щось обладнане, оснащене необхідним устаткуванням, приладами або меблями.

  2. Устаткованість — сукупність технічного обладнання, меблів, приладдя тощо, якими щось оснащене; рівень або якість такого оснащення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. устаткованість, р. устаткованості, д. устаткованості, з. устаткованість, о. устаткованістю, м. устаткованості, к. устаткованосте

Більше записів