установний
[ustɑnoʋnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Який стосується установання, заснування чогось, пов’язаний із створенням, встановленням (наприклад, установний документ, установний акт).
-
Який має право або повноваження щось установлювати, засновувати, затверджувати (про органи влади, збори тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. установний, р. установного, д. установному, з. установного, о. установним, м. установнім