установниця

[ustɑnoʋnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Жінка, яка заснувала, створила або встановила щось (наприклад, організацію, інституцію, традицію, правила).

  2. Особа жіночої статі, яка юридично чи фактично закріпила, затвердила певний порядок, норму, закон.

  3. У релігійному контексті — жінка, яка заснувала релігійну громаду, чернечий орден або встановила певне церковне правило.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. установниця, р. установниці, д. установниці, з. установницю, о. установницею, м. установниці, к. установнице

Більше записів