установник

[ustɑnoʋnɪk] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Особа, яка засновує, створює або встановлює щось (наприклад, установу, організацію, порядок, правила, вірування).

  2. У контексті власної назви або терміна: особа, яка офіційно закріплює (установлює) текст чого-небудь, надає йому статусу документа, засвідчує його (наприклад, нотаріус).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. установник, р. установника, д. установникові, з. установника, о. установником, м. установникові, к. установнику

Більше записів