установлюючий
[ustɑnoʋljujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Який слугує для встановлення, закріплення, визначення чогось; такий, що встановлює.
-
У філософії та логіці: такий, що містить твердження, стверджує існування чогось (про судження); категоричний.
-
У лінгвістиці: такий, що виражає констатацію, твердження факту (про модальність вислову).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. установлюючий, р. установлюючого, д. установлюючому, з. установлюючого, о. установлюючим, м. установлюючім