Значення
-
(заст., поет.) Органи мовлення та прийому їжі у людини; губи, рот.
-
(перен., заст., поет.) Джерело, початок чого-небудь (наприклад, річки).
-
(перен., заст., поет.) Вимовлені слова, мова; також людина як носій певних слів, думок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. уста, р. уст, д. устам, з. уста, о. устами, м. устах, к. уста
Походження слова (Етимологія)
Слово «уста» — це застаріла або поетична назва губ або рота. Воно походить від праслов’янського *usta, що означало «рот, губи». Це слово споріднене з латинським ōs, ōris «рот» та німецьким Mund (хоча останнє має інше походження). В українській мові «уста» вживається переважно в урочистому або поетичному контексті, тоді як у побуті кажуть «губи» або «рот».