усправедливлений
[usprɑʋɛdlɪʋlɛnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
(про людину) Такий, що набув справедливості, став справедливим; виправданий у моральному сенсі.
-
(про явище, дію, стан) Отриманий як справедливість; виправданий, знайшовши свою правду.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. усправедливлений, р. усправедливленого, д. усправедливленому, з. усправедливленого, о. усправедливленим, м. усправедливленім