усовіщати

1. Умовляти, переконувати когось, намагаючись схилити до певної думки, рішення чи вчинку; давати поради або настанови, часто з відтінком наполегливості.

2. (застаріле) Умовляти, благати, просити когось про щось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |