усочування

[usot͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. (дія за значенням дієслова «усочувати») Процес або результат уважного, детального сприйняття чогось органами чуття, особливо слуху; старанне вислуховування, вловити слухом.

  2. (переносне значення) Глибоке, проникливе розуміння, усвідомлення суті чогось; проникнення в зміст, сприйняття розумом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. усочування, р. усочування, д. усочуванню, з. усочування, о. усочуванням, м. усочуванні, к. усочування

Більше записів