1. Учасник усобиці, громадянської війни, внутрішнього збройного конфлікту; той, хто воює проти своїх співвітчизників.
2. (Заст.) Учасник міжусобної боротьби, феодальної війни (у давнину).
усобник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |