усобник

[usobnɪk] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Учасник усобиці, громадянської війни, внутрішнього збройного конфлікту; той, хто воює проти своїх співвітчизників.

  2. (Заст.) Учасник міжусобної боротьби, феодальної війни (у давнину).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. усобник, р. усобника, д. усобникові, з. усобника, о. усобником, м. усобникові, к. усобнику

Більше записів