усний

[usnɪj] Прикметник

Буква:У

Значення

  1. Пов’язаний з мовленням, що здійснюється за допомогою органів мови, а не письма; призначений для вимовляння та сприйняття на слух.

  2. Який передається, виконується або існує в мовленнєвій формі, без письмового фіксування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. усний, р. усного, д. усному, з. усного, о. усним, м. уснім

Синоніми & Антоніми

Більше записів