усність

Значення

1. Усність — властивість усного мовлення, що характеризує передачу інформації, творів, традицій тощо шляхом говоріння та слухання, без фіксації на письмі.

2. Усність — у фольклористиці та літературознавстві: сукупність усних творів народної творчості (казок, пісень, легенд, прислів’їв), а також специфічні закони їх існування, побутування та передачі від покоління до покоління.

3. Усність — у праві: принцип судочинства, за якого матеріали справи, докази та аргументи сторін повинні бути вислухані та обговорені вголос під час судового засідання.

Правопис та відмінювання