1. Той, хто усмиряє когось або щось; той, хто приборкує, підкорює, примушує до покори.
2. (у спеціальному, переважно історичному контексті) Той, хто жорстоко придушує повстання, заворушення або вільнодумство; каратель.
усмиритель
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |