1. (діал.) Різко, з силою потягнути, смикнути когось або щось.
2. (перен., діал.) Швидко взяти, привласнити собі щось, захопити.
усмикнути
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Різко, з силою потягнути, смикнути когось або щось.
2. (перен., діал.) Швидко взяти, привласнити собі щось, захопити.
Відсутні