уславленість

1. Властивість за значенням дієслів “уславляти” та “уславити“; стан, коли когось або щось широко прославляють, роблять відомим, знаменитим.

2. Слава, популярність, широке визнання, які здобуті внаслідок уславлення; стан знаменитості, прославленості.