усічений

1. Який має зрізану, відтяту верхню частину або кінець; зроблений шляхом усікання.

2. У геометрії: такий, у якого площиною відтяті вершина або частина біля основи (про конус, піраміду тощо).

3. У фонетиці: такий, що вимовляється різким обривом видиху (про приголосний звук).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |