ушляхетнений

[uʃljɑxɛtnɛnɪj] Прикметник

Буква:У

Значення

  1. Який набув шляхетності, благородності; облагороджений, ошляхетнений.

  2. Який став аристократичним, набув рис, властивих шляхті.

  3. (У переносному значенні) Який став вишуканим, витонченим, вищим за рівень звичайного; удосконалений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ушляхетнений, р. ушляхетненого, д. ушляхетненому, з. ушляхетненого, о. ушляхетненим, м. ушляхетненім

Більше записів