ущільник

[uʃt͡ʃilʲnɪk] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Пристрій або деталь, призначені для запобігання витоку рідин, газів або проникненню пилу, вологості в технічних системах, агрегатах, будівельних конструкціях; те саме, що сальник, гідроізоляція, прокладка.

  2. Матеріал (гума, папір, пластик, полімер тощо), який використовується для герметизації стиків, швів або з’єднань.

  3. У будівництві та ремонті: будівельний матеріал (наприклад, монтажна піна, герметик, спеціальні суміші), що застосовується для заповнення порожнин, щілин та отворів з метою утеплення, звукоізоляції або запобігання проникненню повітря та вологи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ущільник, р. ущільника, д. ущільникові, з. ущільник, о. ущільником, м. ущільникові, к. ущільнику

Більше записів