Значення
-
Одна з назв Бога в християнстві та інших монотеїстичних релігіях, що підкреслює його абсолютну верховну владу над усім створеним, всемогутність і перебування вище за будь-які земні реалії; Всевишній.
-
(У переносному, високому стилі) Верховний, найвищий володар, правитель або беззаперечний авторитет у певній сфері.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. усевишній, р. усевишнього, д. усевишньому, з. усевишнього, о. усевишнім, м. усевишнім, к. усевишній