1. Який бачить усе, всезнаючий (про божество).
2. Який охоплює своїм поглядом, контролем все, що відбувається; всезнаючий (про особу, організацію тощо).
усевидячий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови