1. Такий, що має необмежену, абсолютну владу над усім; всевладний, всемогутній (переважно про божество або верховного правителя).
2. У переносному значенні: надзвичайно впливовий, такий, що панує або домінує в певній сфері.
усевладний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |